Антитіла IgA до уреаплазми уреалітікум (Ureaplasma urealyticum)

Ureaplasma urealyticum (від лат. urea - сечовина) - дрібні мікроорганізми, що не мають клітинної стінки та розмножуються простим поділом. Відносяться до роду Ureaplasma родини Mycoplasmataceae (Мікоплазми). Як і інші мікоплазми, Ureaplasma urealyticum, зазвичай, мешкають на слизових оболонках. Основним поживним субстратом для них є сечовина, у зв'язку з чим, очевидно, вони схильні до заселення сечостатевої системи.

Вперше описавши Ureaplasma urealyticum, було виділено 14 серотипів цього виду мікроорганізмів. Надалі, ґрунтуючись на характеристиках геному, їх розділили на 2 біовари - біовар 1 (parvo biovar), що об'єднує серотипи 1, 3, 6, і 14; біовар 2 (T960-biovar), що поєднує серотипи 2, 4, 5, 7, 8, 9, 10, 11, 12, та 13. Оскільки гомологія ДНК у цих біоварах становить менше 60%, в даний час їх класифікують як окремі види - Ureaplasma parvum та Ureaplasma urealyticum (T960). У клінічній практиці Ureaplasma parvum виявляється частіше, але навіть у однієї людини можуть бути виявлені обидва види уреаплазм одночасно.
Уреаплазми мають здатність приєднуватись до клітин, у тому числі до еритроцитів, нейтрофілів, сперматозоїдів, клітин епітелію уретри. Крім уреазної активності, уреаплазми виявляють також IgA-протеазну активність, що, ймовірно, полегшує колонізацію слизових оболонок, де імуноглобуліни А забезпечують специфічний гуморальний захист проти мікроорганізмів.

У дорослих людей зараження U. urealyticum відбувається при статевих контактах. За даними досліджень U. Urealyticum можна виявити у 40 - 80% здорових сексуально-активних жінок, у тому числі і у здорових вагітних. Передача U. Urealyticum можлива також вертикальним шляхом (від матері до дитини) - 1) внутрішньоутробно: висхідним шляхом з інфікованих статевих органів або трансплацентарно; 2) при пологах під час проходження плоду по родових шляхах. Ризик перенесення залежить від багатьох індивідуальних факторів (за даними досліджень, у 62% випадків у дівчаток та у 25% у хлопчиків).

У новонароджених уреаплазми виявляються найчастіше у ротоглотці, носоглотці та статевих органах, до 15 місяців частота виявлення інфекції знижується втричі, у міру дорослішання, таких випадків стає ще менше. З початком статевого життя частка інфікованих знову починає зростати.

Уреаплазми можуть викликати запальні захворювання матки та придатків, сальпінгіти та негонококові уретрити у провідних статеве життя людей. Продемонстровано їх зв'язок із безпліддям, післяпологовими ендометритами, хоріоамніонітами, спонтанними абортами, передчасними пологами, народженням дітей з низькою вагою, перинатальною захворюваністю та смертністю, пневмоніями, бактерієміями, менінгітами та бронхологічною дисплазією у недоношених. У той же час, етіологічна та клінічна роль U. urealyticum у патогенезі цих станів здебільшого вивчена ще недостатньо. Висока частота виявлення цих мікроорганізмів у здорових осіб не дозволяє вважати ці бактерії безумовним патогеном та диктує необхідність обережного підходу щодо інтерпретації результатів лабораторної діагностики.

Антитіла класу IgА до U. urealyticum з'являються відразу під час імунної відповіді при первинному інфікуванні, а також реінфікуванні або загостренні інфекції. Це фактор гуморального імунітету на рівні слизових оболонок, важливий чинник захисту проти цього мікроорганізму. Антитіла класу IgА до U. urealyticum можна виявити у людей без клінічних проявів інфекції. Для інвазивних та екстрагенітальних форм інфекції характерні підвищені титри специфічних антитіл усіх класів. На користь поточної інфекції може свідчити також виражене зростання титрів специфічних антитіл за 2-тижневий період.

Негативний результат не виключає інфекцію U. urealyticum. Антитіла класу IgA не завжди з'являються в крові, рівень антитіл IgA може бути недостатнім для виявлення. Повторне тестування не раніше ніж через 1 тиждень із вираженим зростанням титрів антитіл говорить про поточний перебіг інфекції.

Підготовка пацієнта: Здача крові натще.

Матеріал: Сироватка крові.

Стабільність проби: Не більше 5 діб при температурі 2-8 °C за умови відсутності мікробної контамінації і не більше 6 місяців при температурі -20 °C. Заморожувати лише один раз.

Метод: ІФА.

Аналізатор: Sinnowa ER-500.

Тест – система: EQUI.

Референтні значення (норма):

Негативний: ≤0,9;
Сумнівний: 0,9-1,1;
Позитивний: ≥1,1.

Основні показання до призначення аналізу:
1. Підозра на уреаплазмову інфекцію;
2. Негонококові уретрити;
3. Запальні захворювання матки та придатків;
4. Безпліддя.

Інтерпретація результатів:

Позитивний результат:
1. Поточна або перенесена в минулому інфекція Ureaplasma urealyticum;
2. Здорові люди без клінічних проявів інфекції.

Негативний результат:
1. Відсутність інфікування;
2. Ранні терміни інфікування;
3. Віддалені терміни після перенесеної інфекції;
4. Низький рівень антитіл.