Холестерин синтезується у багатьох тканинах, але переважно у печінці та стінці кишечника. Приблизно три чверті холестерину організм синтезує сам, а чверть надходить із їжею. Вимірювання холестерину використовується для скринінгу ризику атеросклерозу, при діагностиці та лікуванні патологій, що включають підвищений рівень холестерину та метаболічних порушень ліпідів та ліпопротеїнів.
Підготовка пацієнта: Здача крові натще.
Матеріал: Забір сироватки повинен проводитися з використанням стандартних пробірок для зразків або за допомогою пробірок з розділяючим гелем. Сироватка. Плазма: Li-гепарин або K3-ЕДТА плазма. (Застосування ЕДТА-плазми призведе до зниження показників.) Не використовуйте цитрат, оксалат або фторид. Можна використовувати зразки, взяті як натще, так і після їди.
Обмеження та інтерференція:
Вплив лікарських препаратів:
Підвищують: аскорбінова кислота, аміодарон, андрогени, аспірин, катехоламіни, антибіотики, бета-блокатори, карбамазепін, циклоспорин, глюкокортикостероїди, ібупрофен, вітамін D, сечогінні засоби (малий ефект), ергокальциферол.
Знижують: аміносаліцилова кислота, аспарагіназа, холестирамін, естрогени, клофібрат, інгібітори 3-гідрокси-3 метилглютарил-КоА-редуктази (ловастатин, правастатин, симвастатин), інтерферон, нікотинова кислота.
Стабільність проби: 7 днів при 2-8 °C і 3 місяці при (-15)-(-25) °C. Заморожувати лише один раз.
Метод:Ферментативно-колориметричний.
Аналізатор: Сobas С311, Сobas 6000 (модуль С501).
Тест – система: CHOL2, Roche Diagnostics (Німеччина).
Референтні значення (норма):
Холестерин, ммоль/л | Діти: | |
0 – 4 тижні | 1,30 – 4,40 | |
1 – 12 місяці | 1,60 – 4,90 | |
1 – 17 років | 2,80 – 5,04 | |
Дорослі: | 3,00 – 5,20 |
Коефіцієнт перерахунку:
ммоль/л х 38,66 = мг/дл.
Основні показання до призначення аналізу:
1. Моніторинг факторів підвищеного ризику коронарної хвороби серця;
2. Скринінг первинної та вторинної дисліпідемії;
3. Моніторинг терапії дисліпідемій.
Інтерпретація результатів:
Підвищення значення:
1. Сімейна гіперхолестероленемія;
2. Гіротиреоз;
3. Декомпенсований цукровий діабет;
4. Нефротичний синдром;
5. Хронічний гепатит;
6. Біліарний цироз;
7. Механічна жовтяниця;
8. Гіпопротеїнемія (на тлі нефрозу або хронічного гепатиту);
9. Хвороба Гірке (хвороба накопичення глікогену);
10. Дефіцит соматотропного гормону;
11. Ожиріння;
12. Вагітність;
13. Злоякісні пухлини підшлункової залози, хронічний панкреатит.
Зниження значення:
1. гострий гепатит та хвороба Гоше;
2. Гострі інфекції;
3. Анемії;
4. Гостра дистрофія печінки;
5. Сепсис;
6. Гіперфункція щитовидної залози;
7. Мегалобластична анемія;
8. Лімфангіектазія кишечника.