Строк виконання, днів: 1-2

Код дослідження: IA134
Прокальцитонін (ПКТ) – це прогормон, що виробляється нейроендокринними клітинами (C-клітинами щитовидної залози, тканинами легень та підшлункової залози), а потім розщеплюється ензимами до (незрілої форми) кальцитоніну, катакальцину та N-термінальної області. У крові здорових людей ПКТ міститься лише у мінімальних кількостях. Було встановлено, що прокальцитонина зростає і натомість бактеріальної інфекції. Підвищений рівень ПКТ часто виявляють у пацієнтів, які страждають від бактеріального сепсису, особливо від гострого сепсису та септичного шоку. Рівень ПКТ застосовується як показник оцінки можливого результату в пацієнтів із сепсисом. У разі гострого панкреатиту рівень ПКТ є надійним індикатором тяжкості захворювання та серйозних ускладнень. У пацієнтів з позалікарняною інфекцією дихальних шляхів, а також у пацієнтів з пневмонією на фоні штучної вентиляції легень аналіз рівня ПКТ пропонується використовувати для призначення лікування антибіотиками та відстеження його ефективності.
Період напіврозпаду ПКТ - 25-30 годин. Тому після успішного оперативного лікування або антибіотикотерапії рівень прокальцитоніну в крові швидко знижується (на 30-50% на добу). При збереженні підвищення рівня прокальцитоніну більше 4 днів потрібна корекція лікування. Якщо після лікування немає швидкого зниження рівня прокальцитонина, прогноз захворювання сумнівний. Постійно підвищуються показники ПКТ свідчать про поганий прогноз захворювання.

Підготовка пацієнта: Напередодні дослідження необхідно виключити фізичні навантаження (спортивні тренування), прийом алкоголю та куріння.

Обмеження та інтерференція: У пацієнтів, які отримують лікування високими дозами біотину (> 5 мг/день), слід брати проби не раніше ніж через 8 (вісім) годин після останнього введення біотину. В окремих випадках можлива інтерференція через надзвичайно високий титр антитіл до аналіт-специфічних антитіл, стрептавідину або рутенію. Склад тест-системи дозволяє мінімізувати ці ефекти.
Рівень прокальцитоніну в деяких ситуаціях може збільшуватися з причин, відмінних від інфекції, серед них:
• затяжний чи гострий кардіогенний шок;
• затяжні гострі порушення перфузії органу;
• дрібноклітинний рак легені або мозкоподібний рак C-клітин
щитовидної залози;
• рання стадія відновлення після серйозної травми;
хірургічного втручання, сильного опіку;
• терапія, що сприяє виробленню прозапальних цитокінів;
• у новонароджених віком < 48 годин.
Для діагностичних цілей результати тесту завжди повинні оцінюватися у комплексі з історією хвороби пацієнта, клінічним обстеженням та іншими даними.

Матеріал: Збір сироватки повинен проводитися з використанням стандартних пробірок для зразків або за допомогою пробірок з гелем, що розділяє. Li-гепарин та K3-ЕДТА плазма.

Стабільність проби: 1 день за температури 2-8 °C і один місяць при температурі -20 °C. Заморожувати лише один раз.

Метод: хемілюмісцентний
Аналізатор: СOBAS 411.

Тест – система: ROCHE

Референсні значення (норма):
Прокальцітонін, нг/мл
0,00 – 0,5

Основні показання до призначення аналізу:

1. Рання діагностика сепсису, тяжких бактеріальних інфекцій;
2. Рання діагностика інфекційних ускладнень у пацієнтів хірургічних відділень, ОРІТ;
3. При гострому панкреатиті диференціальна діагностика стерильного та інфікованого панкреонекрозу, оцінка ризику СПОН.

Інтерпретація результатів:

Підвищення значень
Пов'язані з інфекціями:
1. Сепсис із підтвердженою або не підтвердженою бактеріальною інфекцією;
2. Стани, пов'язані з сепсисом, такі як панкреатити;
3. Явні системні інфекції, які можуть мати місце при пневмонії або пієлонефриті;
4. Явні системні віремії, грибкові інфекції, важка малярія.

Непов'язані з інфекціями:
1. Опіки;
2. Травми;
3. Сонячний удар (тепловий удар).

Пов'язані з пульмонарними захворюваннями:
1. Аспіраційні чи інгаляційні пневмоніти;
2. Снндром респіраторного захворювання дорослих (adult respiratory disease syndrome ARDS);
3. Легенева нейроендокринна гіперплазія, що має місце при хронічному обструктивному захворюванні легень або хронічні бронхити, пов'язані з курінням.

Пов'язані зі злоякісними пухлинами:
1. Медулярний тироїдний рак;
2. Дрібноклітинний рак легень;
3. Недрібноклітинний рак легень;
4. Карциноїдна пухлина;
5. Інші нейроендокринні пухлини (феохромоцитома, пухлина клітин острівців панкреатичної залози).